LVIV.MEDIA вдалося поспілкуватися з підозрюваною у суді — вона розповіла, як потрапила під вплив російських кураторів
Субота. Львів. 22:30. Центр міста, вулиця Данилишина майже порожня: кілька випадкових перехожих, зачинені магазини і світло ліхтарів. Невідома особа у спортивному одязі, капюшон затягує обличчя, кроки спокійні, рухи ніби буденні. Вона підходить до великого сміттєвого контейнера й залишає всередині пакет. Без метушні. Без пауз. Розвертається й іде.
Приблизно за годину ця ж постать знову повертається на Данилишина. Камери фіксують, як людина підходить уже до вуличної чавунної урни для сміття — і кладе всередину предмет, схожий на коробку. Знову — так само тихо й упевнено. Знову — без поспіху.
Дзвінок на «102» і пастка для патрульних
Паралельно на поліцейську лінію «102» надходить виклик: нібито пограбування магазину на тій же вулиці Данилишина. Заявниця повідомляє, що двоє злочинців начебто проникли у приміщення. На місце виїжджає екіпаж патрульних.
На годиннику 00:30. Коли поліцейські підходять ближче до вітрини магазину — лунає перший сильний вибух. Ударна хвиля вибиває шибки, уламки розлітаються навколо. Правоохоронці отримують поранення. За лічені хвилини до центру з’їжджаються додаткові екіпажі, а також військовослужбовці Національної гвардії.
А ще десятки глядачів, які прийшли подивитися, що ж відбувається. Очевидці знімають відео й майже миттєво розганяють їх місцевими Telegram-каналами. На кадрах — хаос, спалахи, крики. Видно, як хтось відтягує з тротуару поранену людину.
І саме тоді, коли на місці вже багато людей і правоохоронців, лунає другий вибух. За ним — третій. З відео стає зрозуміло, що події розгортаються на перехресті вулиць Шпитальної та Данилишина, неподалік СІЗО.
У місті паніка. Повітряної тривоги в регіоні не оголошували. Вибухи були такі гучні, що їх чули в різних районах Львова. Центром одна за одною мчать «швидкі»: сирени не стихають, поранених відвозять до лікарень.
Невдовзі правоохоронці офіційно заявляють: це не випадковий вибух і не побутовий інцидент. Згодом стає відомо про загибель 23-річної поліцейської Вікторії Шпильки. Також повідомляють про десятки поранених. Львів оговтується важко — це був перший теракт такого масштабу у Львові.
СБУ затримала першу підозрювану за 10 годин
Після вибухів вулицю обстежують метр за метром. СБУ спільно з Нацполіцією починають працювати за гарячими слідами. Розпочинається оперативна робота, правоохоронці опитують свідків, відновлюють маршрут підозрюваної за камерами, звіряють деталі. Тепер не виникає сумнівів, що перехожа, яка двічі поверталася до сміттєвих баків на вулиці — причетна до злочину.
Слідчим вдається простежити її шлях. Спершу — момент закладання. Потім — таксі. Далі — напрямок виїзду з міста. За даними правоохоронців, жінка доїхала до Старого Самбора, де, ймовірно, планувала змінити одяг і тікати за кордон.
Не встигла. О 10:20 її затримали. Підозрюваною виявилася 33-річна мешканка Рівненської області — Ірина Саветіна.
Що відомо про підозрювану
Ірині Саветіній повідомляють про підозру у вчиненні теракту. За наявною інформацією, вона родом із Костополя на Рівненщині. Не одружена, дітей не має. З близьких — мама.
До Львова, за даними слідства, вона переїхала на початку вересня минулого року й оселилася в орендованій квартирі на тій же вулиці Данилишина — там, де згодом і заклала вибухівку. Відомо, що жінка працювала в одному з львівських офісів, однак де саме і ким — публічно не уточнюють. Місяць тому вона зареєструвала ФОП, вказавши, що займається продажем та орендою нерухомості.
Як підозрювана готувала теракт
Після затримання жінку доставили до Львова на суд, де їй обирали запобіжний захід. Ірина Саветіна охоче розмовляла з пресою, зокрема з кореспондентом LVIV.MEDIA, та розповідала свою версію події. Жінка крізь сльози переконувала, що не усвідомлювала наслідків своїх дій. За словами Саветіної, вона шукала швидкий заробіток у Telegram, щоб погасити кредит у 50 тисяч гривень.
За тиждень до теракту їй написав чоловік із ніком «Марк» і запропонував підпалювати машини працівників ТЦК. Втім, як каже Ірина, від цієї пропозиції вона відмовилась.
Пізніше з нею зв’язався інший співрозмовник — «Даниїл». Цей, як каже Саветіна, запропонував вже «безпечніший» заробіток — залякування людей, які нібито винні йому гроші. Йшлося про закладання «хлопавки» біля боржників. Винагорода — близько двох тисяч доларів. Така пропозиція зацікавила Ірину більше, аніж палити буси ТЦК.
Варто зазначити, що обоє чоловіків спілкувалися з Іриною російською мовою.
Тоді Саветіна отримала чіткі інструкції від, як тепер зрозуміло, російського куратора. Купувала в місцевих магазинах гайки та інші речі зі списку. У ломбарді купила сенсорні мобільні телефони і навіть блендер: «Він контролював повністю все. Навіть назву блендера», — розповіла Ірина.
«Все, що він говорив, я виконувала. Там були якісь гайки, хімічні речовини. Я навіть не знаю, що це було», — додала вона. Детонатор, за її словами, теж був під контролем оператора. Ірина каже: «Мене просто вели, а я просто повелась».
«Мене просто вели, а я просто повелася»
Вона запевняє, що не розуміла реальних наслідків і до останнього не усвідомлювала, що фактично збирає вибухівку. В якийсь момент, каже, намагалася відмовитися, але її почали залякувати інформацією про кредити й маму.
«Він мене не відпускав ні на хвилину, він був по відеозв'язку. А коли я вже зрозуміла, що тут щось не так, я спустилася вниз на вулицю, подзвонила до «Марка» і сказала, що я не буду цього робити. Я збираю речі і просто йду звідси. Я піднялася в квартиру і мені подзвонив «Даниїл», і сказав: «Ми все про тебе знаємо, про твої кредити і де живе твоя мама», — жінка розплакалася.
Після погроз Саветіна вирішила, що справу таки треба завершити. За версією Саветіної, один із телефонів вона встановила на підвіконні в орендованій квартирі так, щоб камера «дивилася» на місце подій. Вона стверджує, що куратор спостерігав за терактом онлайн, а підриви здійснювали дистанційно.
Вона не бачила моменту детонації — лише чула звук: «Я побігла в квартиру і забирала свої речі. І хотіла бігти… Я не знаю, куди я хотіла бігти, бо я не знала, що сталося. Він мені говорить по телефону, що тобі треба швидко виїхати з міста. В мене була паніка — це все, що мною руководило, але не моя голова».
Вона зібрала речі. За вказівкою куратора викликала таксі й мала обрати маршрут — до Дрогобича або до Старого Самбора. Росіянин також наказав жінці викинути по дорозі мобільний телефон.
На суді Саветіна плаче, просить вибачення в родичів загиблої поліцейської та постраждалих. Суд обирає запобіжний захід — тримання під вартою до 22 квітня без права застави. Санкція статті передбачає довічне позбавлення волі.
Ввечері, після суду, стало відомо, що затримали ще й спільницю Саветіної — 18-річну харків’янку, яка заманила поліцейських на місце теракту. Поки Ірина закладала вибухіку, дівчина подзвонила на лінію «102» і повідомила про неправдиве пограбування магазину. За це російські куратори пообіцяли заплатили їй 100 доларів.
Як вербують: на кого полюють росіяни
Поки підозрювана перебуває за ґратами, Львів залишається у напрузі. У місцевих Telegram-каналах дедалі частіше з’являються повідомлення про виклики поліції на перевірку підозрілих предметів. Президент Володимир Зеленський попереджає про ризики нових атак після вибухів у Львові.
Міністр внутрішніх справ Ігор Клименко пояснює, що російські спецслужби зазвичай шукають людей, яким терміново потрібні гроші — або тих, хто опинився у складних життєвих обставинах. Часто це неповнолітні, студенти, люди з кредитами чи без стабільної роботи. Спочатку їм пропонують «дрібні завдання» — підпали, доставку пакунків, збирання інформації. Далі — крок за кроком затягують у тяжкі злочини.
Системна тактика ворога
Із 2024 року в 13 регіонах України відбулися десятки схожих терактів, і майже всі вони були сплановані за єдиною схемою:
- Виклик поліції на адресу із закладеною вибухівкою.
- Використання фейкових мотивів — надзвичайна ситуація, допомога людині.
- Детонація одразу після прибуття наряду.
Фото з місця теракту у Львові
У теракти і підпали втягують неповнолітніх
Зазвичай канали вербування — месенджери, чати, ігрові платформи. Там усе починається з «простого», а закінчується криміналом, який ламає життя — і забирає чуже.
“Якщо ми говоримо про терористичні акти, то спільно з колегами за цей час ми розкрили 78% таких злочинів. Із них 26% були вчинені неповнолітніми. Це серйозний і тривожний показник. Щодо підпалів автомобілів військових, волонтерів та поліцейських, які так само здійснюються на замовлення ворога, то зафіксовано 596 таких випадків. Із них 367 злочинів уже розкрито”, — повідомив Глава МВС Ігор Клименко.
Із 367 розкритих підпалів у 107 випадках правопорушення вчинили неповнолітні. Міністр закликав українців бути пильними та повідомляти правоохоронців про будь-які підозрілі пропозиції. У МВС повідомили, що вже найближчими днями Національна поліція представить оновлений алгоритм реагування на подібні терористичні загрози.
СБУ отримала 18 тисяч звернень від українців про спроби вербування
В Управлінні СБУ Львівської області нагадали, що вже були випадки, коли російські спецслужби підривали завербованих неповнолітніх дистанційно разом із вибухівкою. Один із них стався у 2025 році в Івано-Франківську — загинув 15-річний підліток, 17-річний отримав тяжкі поранення.
Також ворог може діяти «під чужим прапором» — представлятися співробітником СБУ чи поліції та давати нібито «завдання». Це обман. У СБУ наголошують: якщо вам або вашим знайомим надходять підозрілі «пропозиції» — не мовчіть.
- одразу припиніть спілкування;
- не виконуйте жодних вказівок і нічого не пересилайте;
- зафіксуйте контакт або нікнейм того, хто писав;
- повідомте про це СБУ чи поліцію.
Правоохоронці підкреслюють: справжні співробітники українських служб не дають «таємних завдань» через месенджери і не просять порушувати закон.
«Співробітники Служби запобігають 80% терактів. Водночас ефективна боротьба залежить від постійного підвищення цифрової грамотності та пильності наших громадян. З цією метою СБУ разом із Нацполом з 2024 року веде інформаційну кампанію – «Спали ФСБешника», — розповіли LVIV.MEDIA у пресслужбі СБУ Львівщини.
За час роботи однойменного чат-бота надійшло вже понад 18 тисяч звернень від українців про спроби вербування. Окремо правоохоронці закликають батьків поговорити з дітьми про ризики в інтернеті та пояснити, що навіть «жарт» або «підробіток» може мати тяжкі наслідки.
***
Якщо у вас є інформація про диверсії чи теракти у Львівському регіоні — повідомляйте правоохоронців. Телефонуйте на 102 (поліція), до ДСНС +38 (044) 289-12-41 або пишіть у Telegram, WhatsApp чи Viber на «гарячу лінію» штабу Служби безпеки України у Львівській області: +38 096 322 45 24.