Новий альбом від LitCom «Голоси.Свідчення» зібрав записи українських поетів від класиків до сучасників. У ньому — унікальні архівні матеріали та голоси, що стали частиною історії країни.
Новий альбом книжкового застосунку LitCom презентували на Міжнародному поетичному фестивалі «Земля поетів», який відбувся у Львові. На фестивалі було п’ять локацій, одна з них — «Голоси». Саме там відвідувачі сканували QR-коди й у навушниках слухали декламації віршів — від класиків до сучасників, зокрема архівні читання військовослужбовців та поетів, чиї голоси записали на плівку під час трьох українських революцій.
Це вже третій альбом із записами голосів українських митців. Після офіційної презентації альбом став у вільному доступі в застосунку.
«Голоси.Свідчення»
Мобільний застосунок LitCom зібрав не лише електронні книги, рецензії та подкасти, а й записи голосів поетів. Уперше його презентували у Львові два роки тому, а цього разу розробники створили ще один альбом — «Голоси.Свідчення» — із записами десяти нових поезій.
Серед них — звукопис «Передгрозової тиші передреволюції», прочитаний особисто Євгеном Маланюком у Нью-Йорку. Також у добірку ввійшли записи авторського читання віршів:
- Сергія Жадана
- Ліни Костенко
- Костя Москальця
- Дмитра Павличка
- Ігоря Калинця
- Віктора Неборака
- Олега Орача
- Артема Полежаки
- Атени Пашко
- Тані-Марії Литвинюк
В альбомі “Голоси.Свідчення” також зібрані записи прочитаних віршів неідентифікованими голосами поетів Помаранчевого та Мовного Майдану й Революції Гідності. Найстаріший запис має 60 років, найновіші записані ще цьогоріч.
На локації «Голоси!» відвідувачі могли прослухати записи поетів, просто просканувавши QR-код.
Під час презентації організатори також показали великоформатну «книгу» — рукопис із прозорого пластику, який назвали «Поетичним звукописом сторінками історії України».
«У згорненому виді крізь всі шари-сторінки проглядалася цілісна картинка з колажів як ілюстрація буремної історії України, а вже під час гортання (ми пропонували відвідувачам одягнути символічні білі рукавички, як знак бережливого ставлення до збереження пам’яті) поступово розкривалася кожна подія і поетичний трек, який її супроводжував», — розповіла письменниця Ольга Ольхова.
Організатори наголошують, що альбом «Голоси.Свідчення» не буде останнім, утім цілісну концепцію наступних колекцій ще формують.
Про застосунок
Застосунок LitCom доступний безкоштовно — його може завантажити кожен охочий та послухати того автора, чия поезія йому найбільше імпонує. Серед представлених голосів: Василь Симоненко, Володимир Сосюра, Дмитро Павличко, Максим Кривцов, Вікторія Амеліна, Гліб Бабич, Сергій Жадан та багато інших.
Ідея створення застосунку — зібрати поетичні читання людей, яких більше неможливо почути наживо, чиї голоси збереглися лише в архівах, зокрема радійних. Навіть якщо звук неідеальний, із шумами, для команди важливо, щоб мова поетів залишалася живою, а не згенерованою штучним інтелектом.
Справжні звуки історії
Команда книжкового застосунку складається з п’яти людей. Вони займаються пошуком записів, їх оцифруванням та візуальним оформленням. Найбільше складнощів виникає з плівковими записами 1970–1980-х років, які потребують ретельного очищення. Втім, команді вдалося навчитися відтворювати голоси так, щоб їх могли розчути всі.
Окрім давніх архівів, важливо зафіксувати й голоси новітніх культурних діячів.
«Пошукова робота дійсно складна і багатогранна. І якщо для колекції з голосами класиків залучали приватні архіви родин поетів чи інші зібрання, то голоси загиблих внаслідок російської агресії збирали буквально по крихтах», — розповіла комунікаційна менеджерка та ведуча ефірів LitCom Надія Петруньок.
Матеріали все ж вдалося зібрати. До команди надходили повідомлення від відомих особистостей, друзів та знайомих організаторів, а також завдяки «правилу кількох рукостискань». Із третім альбомом траплялися ситуації, коли свідчень про поетичні читання під час революцій було багато, а записів — обмаль, але й їх урешті вдалося відшукати.
Тож попри розвиток технологій і штучного інтелекту, LitCom підкреслює важливість саме живого, природного звучання. Воно дає змогу «розкопувати» історію та віднаходити справжні голоси провідників нації — навіть якщо на записах чути шум.