Для людей, яких переслідують кошмари, безтурботний сон - це мрія.
Тому, завдяки невеликому експерименту, нейробіологи продемонстрували техніку, яка допоможк позбутися поганих снів.
Дослідники повідомили про це в журналі Current Biology, пише видання ScienceNews.
Вони виявили, що лікування розладу сну, під час якого людей переслідують кошмари, можна лікувати за допомогою техніки покращення пам’яті.
Люди з розладом сну бояться вночі не монстрів під ліжком, а монстрів у своїх снах. Постійні страшні сни заважають спати і навіть впливають на самопочуття вдень.
Лікування такого розладу – це терапія образами. Під час цього лікування пацієнти переосмислюють жахливі сни, подумки вигадуючи нову сюжетну лінію сну. Це зменшує кошмари для більшості, але не дієве майже для третини людей.
Щоб підвищити ефективність методики, нейробіолог Софі Шварц з Женевського університету та її колеги застосували методику, що називається цільова реактивація пам’яті.
У цій техніці людина зосереджується на вивченні чогось під час відтворення звуку, і той самий сигнал відтворюється знову під час сну. У новому дослідженні науковці застосували нову методику до 36 людей.
Половині з них призначили мовчки повторити свої переглянуті кошмари. Для іншої половини кожні 10 секунд протягом п’яти хвилин грав короткий фортепіанний акорд.
Протягом двох тижнів учасники щодня практикували методику і вели щоденник снів.
Поки вони спали, пов’язка на голові з датчиками записувала активність їхнього мозку та відстежувала стадії сну.
Акорд фортепіано служив саундтреком до сновидіння. Тому пов’язка на голові звучала кожні 10 секунд під час швидкого руху очей, стадії сну, пов’язаної зі сновидінням.
Пов’язка на голову відтворювала звук для всіх учасників, але лише половина з них асоціювали звук із своїм новим сценарієм сну.
Ті, хто прослуховував за цією методикою музичні акорди, майже перемогли кошмари, знизивши середньотижневе значення з трьох до 0,2.
Група, яка лише проговорювала кращі сценарії сну без музики, також покращили свої сни, проте ще мали один кошмар в тиждень.
У дослідженні взяла участь невелика кількість людей, віком від 20 до 35 років, які мали розлад сну і не мали інших психічних захворювань.