15 липня українці відзначають одразу два взаємопов'язаних свята – День Хрещення Київської Русі та День Української Державності. Ці свята мають спільне історичне підґрунтя, адже пов'язані з постаттю князя Володимира Великого та становленням української держави.
Розповідаємо, чому День Хрещення Київської Русі та День Української Державності відзначають в один день і чому змінилася дата святкування.
Чому День хрещення Київської Русі у 2026 році відзначають 15 липня
Багато українців звикли, що свято припадало на 28 липня. Однак після переходу Православної церкви України та Української греко-католицької церкви на новоюліанський календар дати більшості нерухомих церковних свят змістилися на 13 днів.
Саме тому День хрещення Київської Русі тепер відзначають 15 липня. У 2026 році свято припадає на середу. Попри державний статус, через дію воєнного стану цей день залишиться робочим.
Як День Української Державності пов'язаний із Хрещенням Русі
День Української Державності запровадили у 2021 році указом Президента України. Його головна мета – наголосити, що українська державність має понад тисячолітню історію і не починається лише з проголошення незалежності у 1991 році.
Перші урочистості відбулися у 2022 році, а вже у 2023 році Верховна Рада офіційно перенесла дату святкування з 28 на 15 липня після календарної реформи.
Таким чином День Української Державності та день хрещення Київської Русі сьогодні відзначають одночасно, адже обидві події пов'язані з князем Володимиром Великим
Хто і як охрестив Київську Русь
Традиційно вважається, що Хрещення Київської Русі відбулося у 988 році, коли князь Володимир Великий проголосив християнство державною релігією. Однак історики наголошують: цей процес розпочався значно раніше й тривав не один рік.
Перші згадки про прийняття християнства на Русі пов'язують із князем Аскольдом. За літописами, після походу на Константинополь у 860 році він охрестився разом із частиною своєї дружини. Згодом важливий крок зробила і княгиня Ольга. У 957 році вона прийняла хрещення в Константинополі та намагалася поширити нову віру в державі, однак не знайшла підтримки у свого сина Святослава, який залишався язичником.
Переломним став саме 988 рік. Після хрещення в Корсуні та шлюбу з візантійською царівною Анною князь Володимир повернувся до Києва, наказав знищити язичницьких ідолів, а потім організував масове хрещення мешканців міста у водах Почайни — притоки Дніпра. Саме ця подія увійшла в історію як символічний початок християнізації Русі.
Водночас нова віра поширилася всією державою не одразу. У різних землях цей процес тривав ще десятки років.
- Дата публікації