Де взяти гроші для оборони: підвищення податків чи детінізація економіки?

У держбюджеті не вистачає 500 млрд грн на фінансування Сил оборони. Вже восени це може позначитися на зарплатах військових та оборонних закупівлях. Гроші міжнародних партнерів не можна використовувати для фінансування оборони, тому доведеться закривати це питання внутрішніми ресурсами. Цю ситуацію проаналізував начальник Львівської обласної військової адміністрації Максим Козицький. Подаємо текст колонки, на “Економічній правді”, повністю.

За оцінками Кабінету міністрів, у держбюджеті не вистачає 500 млрд грн на фінансування Сил оборони, через що ситуація достатньо критична і вже восени може позначитися на зарплатах для військових та оборонних закупівлях.

Передані Україні міжнародними партнерами кошти не можна використовувати на фінансування оборони, тому перекинути кошти з невійськових програм на армію неможливо. Військові витрати покриваються винятково внутрішніми ресурсами.

Більшість необхідних додаткових видатків – 495,3 млрд грн – має бути спрямована на фінансування ЗСУ:

– на виплати військовослужбовцям – 77,9 млрд грн;

– на придбання військової техніки – 256,2 млрд грн;

– на фортифікаційні споруди – 40,4 млрд грн;

– на інші видатки Сил оборони – 120,8 млрд грн;

– на збільшення резервного фонду – 4,5 млрд грн.

Щодо джерел фінансування покриття дефіциту держбюджету уряд пропонує отримати кошти шляхом:

– перевиконання поточного плану доходів бюджету на 75,8 млрд грн;

– скорочення видатків держбюджету на 65,7 млрд грн;

– державні запозичення на внутрішньому ринку, збільшення плану з розміщення ОВДП на 2024 рік на 220 млрд грн;

– підвищення податків та збільшення надходжень до держбюджету на 138,7 млрд грн.

Найбільшого резонансу та обговорення в суспільстві і бізнес-середовищі набула інформація щодо підвищення податків. Категорично проти цього виступають вітчизняний бізнес та наші західні союзники, зокрема із США.

Вони вважають, що запровадження нових видів податків і підвищення існуючих значно обтяжать бізнес та державні органи додатковими формами звітування, необхідністю впровадження нових процедур адміністрування та контролю і спричинить додатковий фіскальний тиск на український бізнес, що призведе до дискримінації добросовісного бізнесу та сприятиме зростанню тіньової економіки.

Попри це, Кабмін 18 липня погодив та зареєстрував у парламенті законопроєкти №11417 "Про державний бюджет України на 2024 рік щодо фінансового забезпечення сектору безпеки і оборони" і №11416 "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування в період дії воєнного стану".

Останній законопроєкт передбачає отримання від підвищення податків 125 млрд грн у 2024 році і 341,9 млрд грн – у 2025 році.

Основні ініціативи уряду, передбачені в цих законопроєктах:

– підвищення ставки військового збору з доходів фізосіб з 1,5% до 5% (оцінка додаткових доходів – близько 45,5 млрд грн);

– сплата військового збору ФОПами в розмірі 800 грн на місяць (оцінка додаткових доходів – близько 2,3 млрд грн);

– запровадження військового збору для юросіб і ФОП третьої групи в розмірі 1% доходу (оцінка додаткових доходів – близько 50,5 млрд грн).

Запропоновано також підвищити або запровадити там, де його немає, військовий збір 5% на мобільний зв'язок (оцінка додаткових доходів – близько 0,9 млрд грн), купівлю банківських металів (0,02 млрд грн) і нерухомості, за винятком одного об'єкта на рік (1,2 млрд грн), 15% – на купівлю легкових авто для їх першої реєстрації в Україні (10,2 млрд грн) і 30% – на купівлю ювелірних виробів із сплатою його роздрібними продавцями (0,14 млрд грн).

Серед інших нововведень – щомісячна сплата авансових внесків із податку на прибуток підприємств роздрібними продавцями пального в розмірі 0,5 млн грн з розрахунку на 1 куб м резервуарів для зберігання пального (8,3 млрд грн), встановлення специфічної ставки акцизного податку в розмірі 0,1 євро за літр напоїв із додаванням цукру або інших підсолоджувачів (2,4 млрд грн), зниження порогу безмитних посилок з-за кордону із 150 до 45 євро (3,3 млрд грн).

Голова комітету з питань фінансів, податкової і митної політики Верховної Ради Данило Гетманцев підтримує підвищення податків тільки на час війни. Він допускає можливість вилучення із законопроєкту №11416 1% військового збору з юридичних осіб, який фактично є податком з обороту і заміну його на підвищення ставки податку на додану вартість (ПДВ) до 22-23%.

За даними інфляційного звіту Нацбанку за липень 2024 року, заплановане збільшення податків може спричинити підвищення споживчих цін для населення.

Враховуючи наведені дані, вважаю, що альтернативою підвищенню податків може бути проведення швидкої та ефективної детінізації економіки, що дозволить залучити значні кошти (сотні мільярдів гривень) до державного бюджету. Це, зокрема, боротьба з тіньовим ринком одягу, взуття, пального, алкоголю, спирту, тютюнових виробів, побутової електротехніки та ювелірних виробів.

За оцінками дослідження Інституту соціально-економічної трансформації, у 2023 році потенційні втрати держбюджету від "тіні" становлять близько 400 млрд грн. Найбільше втрат від контрабанди на кордоні – 80-150 млрд грн, контрафакту та нелегальної торгівлі – 46-51 млрд грн, зарплат у конвертах – 70-110 млрд грн.

Проаналізуймо на прикладі Львівської області ситуацію із зарплатами в конвертах і побачимо шалені втрати надходжень податків і зборів до бюджетів усіх рівнів.

Про це свідчить різниця між зарплатами в більшості галузей і пропозиціями на ринку праці. Так, середня зарплата у 2023 році в торгівлі становила 9 147 грн, на транспорті (обласні пасажирські перевезення) – 10 356 грн. Водночас на ресурсах з пошуку роботи у цих галузях пропонуються суттєво вищі зарплати: у торгівлі – 15-30 тис. грн, на транспорті – 22-45 тис. грн.

Більшість підприємств і майже всі ФОПи з наведених вище галузей є "мінімізаторами" з виплати заробітних плат (8 тис. грн), що не відповідає їхнім оборотам та фінансовим результатам, а також ринковому рівню зарплат.

Сплата частини заробітних плат у конвертах призводить до недоотримання бюджетами всіх рівнів значних сум податку на доходи фізичних осіб, а також зменшення рівня сплати єдиного соціального внеску до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Також спостерігаються низькі рівні рентабельності найбільших підприємств будівельної галузі, деревообробної галузі, торговельної галузі, транспортної галузі, готельно-ресторанної галузі на рівні 1-2%, що свідчить у більшості випадків про штучне завищення витрат і, відповідно, зменшення сплати податку на прибуток, 90% якого спрямовується в державний бюджет.

У деревообробній галузі в першому кварталі 2024 року кількість працівників зменшилася на 13,37% з 10 325 у 2023 році до 9 445 працівників. Більшість звільнених працівників уникають мобілізації і працюють неофіційно.

Аналогічна ситуація в будівництві. Хоча за 2023 рік Львівщина третя в Україні за загальною площею прийнятого в експлуатацію житла і в п’ятірці за вартістю квадратного метра житла, середня зарплата в галузі становить 8 298 грн.

Держава в умовах війни суттєво зменшила підстави для проведення контрольних заходів працівниками Держпраці, а податкова служба нерідко контролює те, що цікаво їй, а не те що потрібно державному та місцевому бюджетам.

Очевидний приклад того, що в "тінь" виводять і держбюджет, – відео, де представник одного з підприємств буденно перевозив готівкою 4,7 млн євро!

На мою думку, держава повинна зосередити увагу не на збільшені податкового тиску на бізнес (оскільки той, хто платив податки, буде платити ще більше, а хто працював у "тіні", там і залишиться), а на альтернативному джерелі наповнення доходів – детінізації економіки з чіткими та прозорими правилами:

– активізація заходів для боротьби з тіньовою економікою та підвищення ефективності роботи контрольних органів;

– перезавантаження митної та податкової служб, припинення сумнівного блокування податкових накладних реального сектору економіки;

– максимальна автоматизація податкового адміністрування, передавання адміністрування місцевих податків і зборів органам місцевого самоврядування;

– позбавлення бізнесу "радості" спілкування з усіма правоохоронними органами, які подекуди реєструють кримінальне провадження ще до початку виконання робіт чи надання послуг; визначення лише одного правоохоронного органу у сфері боротьби з економічною злочинністю – БЕБ;

– перезавантаження роботи БЕБ, але із забезпеченням реального функціоналу; не може правоохоронний орган із специфікою протидії економічній злочинності не мати доступу до баз даних ДПС;

– проведення ефективних заходів боротьби із зарплатою в "конвертах";

– реформування системи ФОП, вона має стати винятково юридичним і податковим статусом самозайнятої особи;

– детінізація митниці та жорстка боротьба з контрабандою.

Ми всі прагнемо перемогти у війні і рухатися до вступу в ЄС і НАТО, сповідувати певні цінності, які відсутні в нашого ворога. Для цього нам потрібно бути чесними перед собою і розуміти, що необхідні реформи за нас ніхто не проведе.

Ми повинні проявити політичну волю в боротьбі з тіньовими явищами в економіці. Детінізація – це цивілізація, яка наблизить до перемоги і стрімкого економічного розвитку. Лише після цього можна буде говорити про підвищення податків.