Словесні віртуози — ті, хто майстерно вплітає нитки почуттів у гобелен людських душ. Лише істинне літературне мистецтво спроможне проникнути в найпотаємніші куточки серця, розбудити приспане естетичне чуття та спонукати до глибинних роздумів.
Львів — це унікальна творча лабораторія, де численні літератори виковували свої неповторні шедеври. У цьому місті вони жили, дихали, страждали, раділи, кохали та розчаровувалися — прагнули закарбувати кожну мить буття у вічності слова.
Запрошуємо вас у захоплюючу подорож світом визначних майстрів слова та ритму Львова. Дехто з них творив на світанку минулого століття, інших можна зустріти на вуличках міста і сьогодні. Але всіх їх об'єднує дивовижна здатність зачаровувати читачів на сторінках своїх неповторних творінь.
"Русин, що підкорив Львів"
Іван Франко — колос української культури, чия постать височіє над віками. Цей титан думки провів у Львові чотири десятиліття свого життя — ціла епоха творчості та боротьби. Саме тут, у стінах Львівського університету, який нині гордо носить його ім'я, він осягав глибини філософської науки.
Львів став свідком родинного життя письменника з Ольгою Рошкевич та їхніми дітьми — Андрієм, Петром, Тарасом і Анною. Попри щоденну напружену літературну та наукову працю, Франко знаходив час для своїх захоплень. Він міг годинами насолоджуватися тишею біля річки з вудкою в руках або блукати лісовими стежками в пошуках грибів.
Карпатські мандри стали для Франка невичерпним джерелом натхнення. Він занурювався у світ гуцульських легенд, вслухався у мелодії бойківських пісень, фіксував кожну почуту від горян історію. Ці експедиції вилилися у ґрунтовну працю "Студії над українськими народними піснями", а співпраця з етнографом Володимиром Гнатюком подарувала світу "Етнографічний збірник".
Творча спадщина Франка вражає своєю багатогранністю. Його поетичні збірки:
- "Semper tiro";
- "З вершин і низин";
- "Зів'яле листя";
- "Із днів журби";
- "Мій Ізмарагд".
Це цілі всесвіти, втілені у слові.
Прозова творчість Каменяра не менш виняткова. Дев'ятнадцять збірок, серед яких "Галицькі образки", "З бурливих літ", "Сім казок", "Коли ще звірі говорили. Казки для дітей", "Малий Мирон і інші оповідання", відкривають перед читачем панораму життя тогочасного суспільства.
Найвідоміші твори Франка — драма "Украдене щастя", казка "Лис Микита", повісті "Перехресні стежки", "Захар Беркут", "Борислав сміється" - і сьогодні не втрачають своєї актуальності, знаходячи відгук у серцях нових поколінь.
Цікаво, що Франко був справжнім майстром літературної маски, використовуючи близько сотні псевдонімів. Серед них найчастіше зустрічалися: Мирон, Живий, Джеджалик, Руслан та інші.
Творчість Франка продовжує надихати митців різних галузей. Сучасні екранізації "Захар Беркут" (2019) та анімаційний серіал "Лис Микита" (2005) дають нове життя його творам. Львівський гурт "Один в каное" подарував нове звучання поезії "Човен", а режисер Іван Уривський створив новаторську виставу за мотивами "Перехресних стежок", яка тріумфувала на фестивалі GRA у 2019 році.
"Поет, що носив сонце в кишені"
Богдан-Ігор Антонич — самобутній голос Лемківщини, що розквітнув у львівському літературному ґрунті. Його поява на творчому небосхилі міста була подібна до спалаху нової зірки, що миттєво привернула увагу інтелектуальної еліти.
Антонич не просто писав вірші — він творив нову поетичну реальність. Кожне слово у його творах було ретельно виважене, кожен рядок — відшліфований до досконалості. Поет годинами міг гортати сторінки словників у пошуках єдиного правильного слова. Він зізнавався, що часом відчуває себе лише медіумом, через якого промовляє саме Всесвіт.
Шість поетичних збірок Антонича - "Привітання життя", "Велика гармонія", "Три перстені", "Книга Лева", "Ротації", "Зелене Євангеліє" - це шість симфоній, кожна з яких розкриває новий вимір буття. Деякі з них побачили світ вже після відходу поета у вічність. Незавершений роман "На другому березі" залишився загадкою, яку ще належить розгадати дослідникам його творчості.
Вірш Антонича "Народився Бог на санях" став народною колядкою, вперше покладеною на музику бандуристом Василем Жданківим. Так поезія Антонича продовжує жити у народній пам'яті, перетворюючись на живу легенду.
"Чарівник з валізою історій"
Юрій Винничук — літературний маг, чиї твори подібні до скриньки з подвійним дном. Народжений в Івано-Франківську, він одного дня з'явився у Львові, несучи лише валізу, повну рукописів та мрій.
Ця валіза стала символом Винничука — він мандрував з нею вулицями Львова, немов збирач історій та характерів. Звідси й народилося його прізвисько - "Юрко з валізою". Згодом ці рукописи перетворилися на романи, котрі захопили серця читачів.
Винничук — людина багатьох талантів. Він був режисером у Львівському естрадному театрі "Не журись", пробував себе як актор, редагував газету "Post-Поступ" та журнал "Гульвіса". Але саме література стала його справжнім покликанням.
Перша збірка оповідань "Спалах" з'явилася у бурхливі дев'яності, а вже за два роки світ побачив кримінальний детектив "Діви ночі". Але справжній тріумф чекав на Винничука попереду.
Роман "Мальва Ланда", що вийшов у 2003 році, став початком нової ери у творчості письменника. Згодом "Весняні ігри в осінніх садах" та "Танго смерті" принесли Винничуку престижну премію "Книга року Бі-Бі-Сі" у 2005 та 2012 роках відповідно, утвердивши його статус одного з найяскравіших сучасних українських прозаїків.
"Поет мовчазного спротиву"
Ігор Калинець — постать, чия творчість стала символом незламності духу. Народжений на Львівщині, він обрав Львів місцем свого навчання та подальшого життя. Тут Калинець не лише творив поезію, але й став активним учасником дисидентського руху.
Ціна за свободу думки була високою — шість років ув'язнення та три роки заслання у суворих Пермських таборах. Але навіть там, поруч з дружиною Іриною, також засудженою за переконання, Калинець не припиняв творити.
Після звільнення поет дав собі обітницю мовчання — він перестав писати вірші. Це мовчання триває до сьогодні, але його попередні твори продовжують промовляти до читачів.
Творчість Калинця поділяють на два періоди: "Пробуджена муза" - вірші, написані до ув'язнення, та "Невольнича муза" - поезії, народжені в таборах. Кожен рядок цих збірок пронизаний глибокими метафорами та особливим світовідчуттям.
Крім поезії, Калинець відомий своїми дослідженнями творчості Богдана-Ігоря Антонича, книгами для дітей та іншими поетичними збірками, такими як "Відчинення вертепу", "Тринадцять алогій", "Підсумовуючи мовчання".
У 2018 році режисер Олександр Фразе-Фразенко створив фільм "Пан Ніхто", який розкриває багатогранну особистість Калинця, показуючи його сьогодення крізь призму минулого.
"Перекладач, що воскресив античність"
Андрій Содомора — це людина, яка зуміла перекинути міст через тисячоліття, з'єднавши античний світ із сучасною Україною. Його переклади з латини, давньогрецької та римської літератури відкрили для українського читача цілий всесвіт древньої мудрості.
Навчаючись на факультеті класичних мов у Львівському університеті імені Франка, Содомора спочатку мріяв про історичний факультет. Але доля розпорядилася інакше, і саме антична література стала його покликанням. Перше знайомство з цим світом відбулося через призму творчості Миколи Зерова.
Перекладацький шлях Содомори розпочався з творів Горація, римського поета "золотої доби". Ці перші спроби відкрили шлюзи творчості, і незабаром Содомора поринув у безмежний океан античної літератури.
Сьогодні в доробку Содомори — переклади таких монументальних творів, як "Метаморфози" Овідія, "Діалоги" Сенеки, "Розрада від філософії" Боеція. Кожен з цих перекладів — це не просто передача тексту іншою мовою, а справжнє відродження античного духу в українському слові.
Але Содомора не обмежується лише перекладами. Він також створює власні прозові та поетичні твори. Його збірка есеїв "Про що писати..." стала справжнім літературним відкриттям, здобувши визнання як "Книга року BBC" у 2021 році.