Львівщина має багато локальних особливостей вишивки, які характерні для різних регіонів області
Щорічно в третій четвер травня відзначається Всесвітній день вишиванки. Це міжнародне свято, яке покликане зберегти споконвічні народні традиції створення та носіння етнічного вишитого українського одягу. Ідеєю свята є збереження українських цінностей та їх популяризація. У цей день кожного громадянина запрошують до абсолютно простого вчинку — одягнути вишиванку і в ній піти на роботу чи на навчання. Разом із тим, така дія має глибокий контекст, адже йдеться про вираження своєї національної та громадянської позиції, культурну освіченість та духовну свідомість.
Журналістка LVIV.MEDIA до дня вишиванки поспілкувалася з вишивальницею та викладачкою Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка Галиною Ліщинською про цінність української вишивки та її особливості на Львівщині.
Вишивка — це життя
Галина Ліщинська вишиває вже понад 30 років. Її шлях як майстрині почався зі студентських років, коли одна з викладачок долучала студентів до дослідження вишивки та створення нових виробів.
«Фактично це є моє життя. Я для себе розумію, що інакше не можу. Я настільки в цьому процесі, що щось я зрозуміла, знайшла, віднайшла, продумала і маю відтворити. Для мене вишивка — це мій шлях. Знайти, відтворити, вивчити й когось навчити», — розповідає пані Галина.
Майстриня додає, що бачить в українській вишивці певний національний код, те, що відрізняє українців від інших народів.
«Зараз, коли ми дійсно розуміємо, що це є наша культура, наші надбання, те, що вирізняє нас з-поміж інших народів. Наша вишивка є нашим кодом на рівні генетичного сприйняття. Я розумію, що воно десь всередині живе, тобто це є те, що глибинно сидить. Я без цього ніяк», — каже Галина Ліщинська.
Вишивка Львівщини: чим вона особлива
Досліджувати вишиття Львівщини Галина Ліщинська почала ще на початку свого шляху. У студентські роки її викладачка скерувала тоді ще майстриню-початківицю досліджувати та вивчати особливості вишивки поблизу рідного їй Городка, що на Львівщині.
«Я почала цікавитися тим, якою ж є вишивка з Городка. Я побачила, що зовсім мало є інформації про цю вишивку: два рядочки в одного мистецтвознавця і ще три в іншого. Тоді я приїхала додому і почала розпитувати бабусю та дідуся, тітку. Так, потроху я почала досліджувати цю вишивку, але навіть до сьогоднішнього дня я все ще маю багато запитань», — ділиться пані Галина.
Що ж до інших локальних особливостей вишивки на Львівщині, майстриня зазначає, що, до прикладу, на Яворівщині вишивка барвиста та кольорова, з великою кількістю квітів, але орнамент має свою специфіку, вишивають його переважно за допомогою п’ялець.
«Сокальщина ж має абсолютно іншу кольористику та орнаменти. Дрогобиччина ж — це чорне тло та вкраплення темно-червоного кольору у вигляді геометричних орнаментів. Це дуже делікатно декоровані сорочки: трішки на раменах, трішки на манжетах і все. Це неймовірно елегантні та вишукані сорочки», — пояснює вишивальниця.
Майстриня зауважує, що Львівщина є надзвичайно багатим регіоном та має безліч локальних особливостей вишивки.
- Дата публікації
День вишиванки — свято, що засвідчує приналежність до культури
Говорячи про День вишиванки, пані Галина наголошує, що у цей день важливо одягнути свою сорочку. Ця проста дія для майстрині має глибинне значення.
«Для когось це просто свято, а для когось це глибинний процес, який буде засвідчувати приналежність до роду, до етносу, до народу, до великої культури, для котрої орнамент та колір є визначальним», — ділиться Галина Ліщинська.
Вишивальниця додає, що найвищим визнанням буде внутрішнє відчуття того, що це той день, коли ми засвідчуємо цілому світові, що ми належимо до свого роду у широкому розумінні.
«У цей день ми несемо культуру такою, як вона є. І ніхто не сміє сказати, що цієї культури немає, що нас від неї потрібно визволяти. Ми вже не дамося визволитися, бо ми вже вбралися та зашнурувалися. Для мене у цьому святі є ось такий глибинний, до мурашок, зміст», — акцентує Галина Ліщинська.
Нагадаємо, уперше День вишиванки провели у 2006 році за ініціативи студентки Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича Лесі Воронюк. Тоді вишиті сорочки одягли десятки студентів та декілька викладачів. Відтоді День вишиванки набув всеукраїнської популярності. З нагоди свята LVIV.MEDIA зібрало добірку вітань з Днем вишиванки.