Нова туристична родзинка Львівщини. Як занедбаний костел у Демні став мистецьким осередком

Заїхавши у Демню над дахами звичайних сільських хат одразу видніються шпилі унікальної пам’ятки — костелу Матері Божої Ченстоховської. Святині близько 100 років, втім, останні десятиліття вона стояла пусткою і повільно руйнувалася. 

Не стати руїною пам’ятці завадили місцеві мешканці, які гуртом, без залучення державних коштів, відновили споруду. Відтепер вона житиме — тут буде діяти мистецький центр, де проводитимуть виставки, лекції й конференції, план яких уже розписаний на рік уперед.

Костел у Демні відкрили на Трійцю

Звивисті дороги Демні проводять нас повз річку Зубра до костелу — його вигляд вражає. Через білизну каменю, з якого споруджена пам’ятка, здається, що його не лише відреставрували, а й добре помили ззовні. 

Сьогодні тут велилюдно: ошатно вбрані демнянці, мешканці сусідніх сіл, благодійники, представники влади. Символічно, що відкриття храму припало на Трійцю. Такої кількості гостей він точно не бачив уже давно. 

Винуватець свята сьогодні теж на ґлянц — в костелі відреставрували двері, вікна із вітражами, стіни й підлогу. Також облаштували і територію довкола. 

Привести колишній храм до ладу бралися усі, хто мав час та бажання.

“Прийшли прості люди, місцеві мешканці, які взяли ініціативу і це зробили. Починаючи від школярів, продовжуючи працівниками ЖЕКу, місцевими господарями, хто що вмів, це робив. Хто вмів різати — займався склом. Хто мав поняття у дахах — латав дах. Хто вмів працювати з каменем — відновлював фасад, робив підлогу. Тобто роботу ми поділили по спеціальності — хто що вміє, те і робить”, — розповідає голова Тростянецької громади Михайло Цихуляк.

Всередині костелу сьогодні відкрили першу виставку. Тут представлені роботи скульпторів з Демні. Знаменитих майстрів можна побачити і на світлинах, що на стінах храму.

Перша виставка присвячена скульпторам із Демні

Демнянець Іван Мисакович є автором чотирьох скульптур, які нині експонують у храмі. Митець розповідає, що був одним із ініціаторів реставрації, втім, не очікував, що вона набере таких обертів.

“Ми насправді не планували такої масштабної реставрації. Була одна стіна, яка вже валилась. І нам треба було з нею щось зробити, бо вона би зиму вже не пережила, просто завалилась би. Тож ми зібралися сім’ями місцевих каменярів і вирішили, хто що буде робити. Кажу, давайте, є проблеми, треба зробити, бо ніхто не зробить це крім нас”, — розповідає скульптор Іван.

Також у новому мистецькому просторі представлені роботи відомих братів Дзиндрів, які родом із Демні. 

“Мені подобається, гарно висвітлили його роботи. До тата завжди притягалися люди. І коли до його майстерні приходили, щоб поглянути на роботи, то все казав: “Приходіть ще, хай мої камені з вами поговорять”, — розповідає донька Євгена Дзиндри, Уляна.

Повернуті святині

У одній із кімнат храму облаштували міні-музей із речей, які повернули до костелу місцеві мешканці після того, як тривалий час зберігали їх по домівках. Так, після початку реставрації люди почали зносити скульптури, книги, старовинні ікони з костелу, які зберігали вдома. Скульптор Іван Мисакович каже, що люди, ймовірно, побоювались, що речі з костелу втратяться, і тому переховували їх в себе.

У кімнаті повернутих святинь експонують старовинну сповідальницю. Також тут можна побачити дерев’яну скульптуру Святого, якій близько 100 років.

“Ми тут щось робили, якісь роботи проводили. Приходить чоловік і каже, от, у мене є скульптура з костелу. Але я можу віддати тільки, якщо прийде священник і її забере, нікому більше я її не віддам. Ну і все, ми залучали священника”, — розповідає Іван Мисакович.

Також тут варто згадати і про хрест, який майже 20 років тому, на Великдень, впав зі шпиля костелу. Однак, на щастя, він не залишився лежати у музеї. Цьогоріч на те саме свято його повернули на місце уже відреставрованим.

На стінах святині можна помітити залишки старих розписів. Кажуть, що їх написав австрійський вояк, коли в Демні квартирувало тамтешнє військо у 1916-1917 роках. Демнянці розповідають, що більшість малюнків в радянські часи забілили. Тоді у костелі зробили склад зерна, а пізніше тут діяв спортзал.

“Пам’ятаю, як малою ходила з мамою по зерно. А потім зробили тут спортзал, і забілили все. А до того на стелі були різні візерунки”, — розповідає місцева мешканка.

Священник Степан Цихуляк також пригадує, що колись у стіні костелу замурували потрет Леніна.

“Такий, як новий портрет хтось замурував. Я кажу, що слухайте, ви там ще трохи подовбайте, може там ще “сльот політбюро” замурований”, — жартує о. Степан Цихуляк.

Події в костелі розписані на рік уперед

На святкування відкриття костелу, здається, прийшло чи не все село. Сьогодні тут концерти і ярмарки. Демнянці радо діляться враженнями одне з одним і зізнаються, що цей день для них справжнє свято. Серед гостей свята — представники влади, благодійники й медіа.

“Дуже приємно сьогодні перебувати у селі Демня, в костелі, який був відновлений силами самої громади. Величезне дякую голові Тростянецької ОТГ Михайлу Цихуляку за цей чудовий простір. Ми розуміємо,що культові споруди мають виконувати свою місію, завдяки його ініціативі вдалося тут зробити культурний простір”, – зазначив начальник Львівської ОВА Максим Козицький.

За словами голови громади, події в костелі розписані уже на рік вперед, тож у пам’ятки є шанс зробити Демню справжньою туристичною родзинкою області. До слова, зазвичай костел закритий, однак в магазині поруч зберігається ключик до нього — його можна попросити у продавчині. 

Додамо, що під час робіт у костелі жодних змін архітектурних параметрів будівлі, втручання в несучі конструкції чи зміни предмета охорони пам’ятки не здійснювали. А роботи фінансувалися не коштом державного чи місцевого бюджетів, а на волонтерських засадах за підтримки громади, партнерів та небайдужих меценатів.

Зазначимо також, що костел Матері Божої у селі Демня є пам’яткою архітектури місцевого значення. Храм, виконаний у неоготичному стилі з місцевого тесаного каменю, має значну історичну, архітектурну та мистецьку цінність. Він внесений до Державного реєстру нерухомих пам’яток України у Львівській області.