З 5 лютого в галереї ZAG у Львові відкривається виставка «Білий ліс. Lacanian Grove» українського художника Юрія Сивирина. До 1 березня відвідувачі зможуть зануритися у простір, який автор описує як лабіринт несвідомого.
Художник називає себе «оператором видимого». У його роботах живопис, аерограф і Photoshop імітують помилки нейронних мереж: фарба осідає, поверхня холодна й відсторонена. «Тіло існує як уламок події, носій травми й війни, поза суб’єктністю», — пояснює він.
У «Білому лісі» ці принципи втілюються у білих органічних формах, що нагадують шкіру та кокони. Герої «Лісової пісні» — Мавка, Лукаш, Перелесник — з’являються як фігури бажання, дзеркала й світлових спалахів. Художник усуває жест і навіть співчуття: живопис не лікує й не навчає; він працює, мов машина, що вже пережила свою ідеологію.
Виставку доповнює відеоінсталяція: форми постійно мутують, перетікаючи одна в одну, а звукові шари — шепіт, уривки діалогів і шум — занурюють у гул психіки. Це мистецтво холодного тіла, яке симулює дотик.
На думку художника, ZAG — це не простір позицій, а майданчик для випробувань. Роботи тут змагаються не за сенс, а за стійкість; автор переходить у режим оператора. «Мене цікавить ситуація, де різні художні мови існують поруч без ієрархії й без гарантії прочитання», — каже Сивирин.
Юрій Сивирин народився 1983 року в Києві, закінчив Національну академію образотворчого мистецтва і архітектури, з 2007 року — член Спілки художників України. Він працює з живописом, відео та інсталяціями. Його роботи входять до українських та міжнародних колекцій, а попередні проєкти, такі як «Втрачена рівновага», «Чорне дзеркало» та «Медіазалежність», досліджують вплив медіа й технологій на свідомість.
«Білий ліс» запрошує відвідувачів не шукати сюжету, а відчути зіткнення з власним несвідомим. Виставка триватиме в ZAG Studio з 5 по 1 березня.