Міністри закордонних справ Польщі та України Радослав Сікорський та Андрій Сибіга після зустрічі у Варшаві прийняли спільну заяву, в якій Україна підтвердила, що не чинитиме перешкод для проведення пошукових та ексгумаційних робіт на її території.
«Україна підтверджує відсутність перешкод для проведення польськими державними інституціями і приватними компаніями у співпраці з відповідними українськими інституціями пошукових і ексгумаційних робіт на території України згідно з законодавством України та заявляє про готовність позитивно розглядати заявки з цих питань», — йдеться у спільній заяві двох міністрів.
Андрій Сибіга підкреслив, що українці, як і поляки, зацікавлені в тому, щоб між двома народами не було жодних непорозумінь. «Кожна родина має право гідно вшановувати пам'ять своїх предків. І наразі в рамках спільної українсько-польської робочої групи під егідою міністерств культури двох країн працюємо над практичними механізмами вирішення справ, пов'язаних з пошуками та ексгумаціями», — наголосив глава МЗС України.
Прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск назвав це рішення «запорукою повного примирення наших народів, такого необхідного в цей драматичний момент нашої спільної історії», однак при цьому висловив сподівання, що «цього разу перешкод більше не буде». Речник МЗС Польщі Павел Вронський у коментарі журналістам повідомив, що ексгумації можуть розпочатися навесні 2025 року.
Чому Україна наклала мораторій
Робота українсько-польських пошукових експедицій була призупинена після скандалу із знесення пам’ятника воїнам УПА у польському селі Грушовичі у квітні 2017 року. Тоді польська сторона заявила, що цей пам’ятник є імітацією, оскільки немає підтверджень існування на його місці братської могили. Після цього на території під пам’ятником провели археологічне дослідження за участю польських та українських фахівців. Польська сторона заявила, що виявила цивільні поховання 1950-1960-х років. Представники української сторони натомість стверджували, що було знайдено принаймні три могили воїнів УПА.
У 2019 році президент Володимир Зеленський пообіцяв скасувати мораторій. Однак цей процес зупинився після ще одного акту вандалізму у Польщі: на горі Монастир біля кордону з Україною невідомі спершу розбили, а потім викинули меморіальну дошку з могили бійців УПА – жителів навколишніх сіл, які загинули в бою з НКВС. Після цього українська сторона заявила, що відновить видачу дозволів на ексгумаційні роботи після відновлення меморіальної плити. Згодом плиту відновили, але без прізвищ воїнів УПА. Однак негласний мораторій на ексгумацію діяв до недавнього часу.
Спільна заява українського та польського міністрів викликала певну критику з боку опозиції в Україні. Зокрема, народний депутат від «Європейської солідарності» та колишній керівник Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович (саме за його головування був запроваджений мораторій) назвав це рішення одностороннім: «Жодного слова про вшанування загиблих українців та їх місць поховань в Польщі немає. Українські могили мають залишитись сплюндрованими «в ім’я загальнолюдських цінностей і в християнському дусі?»
Історик та публіцист Василь Расевич в коментарі LVIV.MEDIA заявив, що питання пошуку, ексгумації та перепоховання загиблих на території України поляків лежить в морально-етичній площині і не може бути предметом ідеологічних суперечок чи дипломатичних перемовин: «Всі люди, які були замордовані, вбиті, полягли в бою, мають право на християнське поховання. Тут не має бути жодних умов, жодної політики. Те, що українська сторона, можливо непрямо, але визнала те, що з 2017 року існувала заборона на ексгумацію – це великий крок. Те, що Україна знімає цю блокаду, свідчить про велику політичну і громадянську зрілість».
Разом з тим, на думку Василя Расевича, це рішення української влади має добре позначитись на стосунках із Польщею. Зокрема, в контексті майбутніх президентських виборів. Польська права опозиційна партія PiS висунула своїм кандидатом чинного директора Польського інституту пам’яті Кароля Навроцького. «Це свідчення того, що історичні баталії чекають і поляків, і українців попереду. Знявши питання заблокованої ексгумації, Україна дозволяє своїм прихильникам серед польських політиків вийти з патової ситуації. Через те, що вони підтримували допомогу Україні, дуже часто наражались на антиукраїнських польських політиків, які дорікали їм, що питання ексгумації заблоковане українцями. Це вибиває дуже серйозний аргумент з рук антиукраїнських сил в Польщі», — вважає Василь Расевич.
Що це означає для Львівщини
Попри те, що основні суперечки щодо трактування спільної для України та Польщі історії стосуються Волинської трагедії, під мораторій в Україні потрапили всі пошуково-ексгумаційні роботи: починаючи від часів Першої світової війни і закінчуючи похованнями жертв радянських репресій. У той же ж час німецькі пошуківці проводили ексгумацію та перепоховання солдатів Вермахту без перешкод.
На Львівщині пошуком, ексгумацією та перепохованням останків поляків займається Товариство пошуку жертв війни «Пам'ять». Як розповів LVIV.MEDIA голова товариства Любомир Горбач, цей проєкт почався у 2012 році. Його ініціатором був тодішній віцеконсул Польщі у Львові Марцін Зінєвіч, а партнером — польська скаутська організація у Львові. До 2015 року тривали експедиції з пошуку польських військових поховань 1939 року. У 2015-2016 роках товариство «Пам’ять» отримувало дозволи та проводило ексгумацію знайдених останків. Їх урочисто перепоховали на міському цвинтарі у Мостиськах на Львівщині.
«У 2017 році ми продовжили збір інформації, були спільні експедиції. Ми знайшли місця поховань, але після актів вандалізму щодо пам’ятників воїнам УПА в Польщі нам дозволу на ексгумацію вже не дали», — розповів Любомир Горбач.
Ситуація змінилась у 2019 році, після заяви Володимира Зеленського про скасування мораторію. Тоді товариство «Пам’ять» спільно з Польським інститутом пам’яті отримало дозвіл почати пошук на двох місцях у Львові: йдеться про старі цвинтарі у районі Голоско та на Збоїщах. Там знайшли братські могили воїнів польської армії, але дозволу на ексгумацію та перепоховання від Міністерства культури не отримали.
Загалом, за інформацією Любомира Горбача, на Львівщині є чотири незавершені проєкти з ексгумації. Окрім поховань у Львові, це братська могила в Мостиськах та поховання у селі Ясниська поблизу Львова. Скільки людей там поховані, сказати важко, адже це можна з’ясувати лише після ексгумації. За попередніми оцінками, йдеться про останки сотень людей.
Разом з тим Любомир Горбач скептично оцінює імовірність відновлення цієї роботи: «Якби питання національної пам’яті з’ясовували між собою історики, пошуківці, такі як ми, наприклад, то ми б давно вже це питання вирішили між поляками і українцями. Але якщо туди зараз знову влізуть політики з Польщі і політики з України, і там не буде жодного історика і пошуківця, я упевнений, що вони через місяць посваряться».
За оцінками експертів, не варто очікувати, що відновлення пошуково-ексгумаційних робіт приведе до остаточного примирення українців та поляків. Однак, в будь-якому разі це значний крок до зняття напруженості навколо спільної історії. Для цього важливо, щоби заява міністрів була реалізована на місцях поховань.